ОБЛАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облагоро́дити; // у знач. прикм. Облагороджена природа грає новими яскравими барвами (Геол. Укр., 1959, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 517.