ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкра́сти. — Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (Стельмах, І, 1962, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 514.