ОБЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., рідко. Те саме, що озира́ти. — Зайців не бачили? — запитав він, обзираючи поле сонними очима (Тют., Вир, 1964, 10); Кождий обзирає обух, пальцем пробує, чи остре вістря (Фр., IV, 1950, 193); Скоса обзирнула [хазяйка] дівчину, як саму шкоду (Вовчок, І, 1955, 387); Лікар увійшов і сквапно став обзирати хворого (Черемш., Тв., 1960, 78); Вони.. прибігли у зрубок. Притаїлись там та й обзирають, чи не йде хто (Гр., Без хліба, 1958, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 499.