ОБЖУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЖУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обшахро́вувати. — Досвід — велике діло. Мене тепер ніхто не обжулить (Ю. Янов., І, 1954, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 498.