Про УКРЛІТ.ORG

обезумілий

ОБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного. Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних..! (Довж., І, 1958, 367).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 488.

вгору