ОБЕЗЛЮ́ДІТИ, іє, док. Те саме, що обезлю́дніти. Обезлюділо дворище. Залишилися тільки дружинники (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 487.