ОБДУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБДУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. З шумом видихати з себе повітря. [Кіндрат Антонович:] Чабан, як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то.. знай, обдувається та посвистує (Кроп., II, 1958, 309).

ОБДУВА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ОБДУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., зневажл. Напиватися понад міру; обпиватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 484.