ОБДИВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. обдивля́тися. Від уваги господаря не приховалося гостре обдивляння Іскендер-бея в наметі начільного командира армії (Ле, Хмельницький, І, 1957, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 482.