ОБГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. обгу́бляться; док., розм., рідко. Розгубити, втратити все. На дорозі я зовсім обгубився (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 480.