ОБГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. обгу́блять; док., перех., розм., рідко. Розгубити, втратити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 480.