ОБГНИВА́ТИ, а́є, недок., ОБГНИ́ТИ і ОБГНИ́СТИ́, гниє́, док. Псуватися від гниття з поверхні або по краях чого-небудь. Вона [криниця] сподом засунулася, цімриннє [цямриння] обгнило і повалилося (Фр., VIII, 1952, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 477.