Про УКРЛІТ.ORG

обвинувальний

ОБВИНУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який містить у собі обвинувачення, осуд кого-, чого-небудь. — Що ж ти хочеш? — спитав секретар, вислухавши десятихвилинну обвинувальну промову агронома, з якої він ніяк не міг зрозуміти, чим же, власне, завинив Сагайдак (Добр., Тече річка.., 1961, 127).

2. юр. Який містить у собі судове обвинувачення; стос. до судового обвинувачення. Він уважно перечитав всю справу Шевченка і здивувався: був там і обвинувальний акт, і протоколи допитів, і вирок. Не було тільки тих віршів, за які спіткала його така жорстока доля (Тулуб, В степу.., 1964, 79); Обвинувальний висновок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 470.

вгору