ОБВ’Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обв’яза́ти. Хлопці та чоловіки стояли купами.. в чорних капелюшах, обв’язаних червоними стрічками (Н.-Лев., II, 1956, 407); Копита в коней старанно обв’язані повстю, колеса тачанок обтягнуті сіном та вовною (Гончар, II, 1959, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 475.