ОБА́РВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБА́РВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. оба́рвляться; док., чим, у що.

1. Покриватися, насичуватися фарбою, барвником або ставати забарвленим у який-небудь колір; забарвлюватися. Художник у душі, милувався [інженер] безліччю кольорів, якими обарвлювався краєвид, залежно від примх погоди (Дмит., Обпалені.., 1962, 5).

2. перен. Набирати певних рис у залежності від навколишніх предметів, оточення. Прориваються високі голосисті співи, і чадацьке життя обарвлюється лементом тварин і господарів (Ле, Міжгір’я, 1953, 71).

3. перен. Набирати особливого тону, своєрідного відтінку. Наливайко з кожним його словом у хатинці виростав і обарвлювався в казкову постать героя… (Ле, Наливайко, 1957, 129); Вся історія українського народу після появи Шевченка освітилась і обарвилась шевченківськими фарбами (Літ. Укр., 27. V 1964, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 463.