ОБ’Є́ДНУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до об’є́днувати. ..після закриття в 70-х роках "Міжнародного товариства" об’єднуюча роль Маркса й Енгельса не припинилася (Ленін, 2, 1969, 12); Головною об’єднуючою силою, яка згуртовує наші народи в єдину спільність, її серцевиною був і залишається робітничий клас (Наука.., 12, 1972, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 495.