ОБ’ЄДНА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що об’є́днувач.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 494.