ОБ’Я́ВНИК, а, ч., рідко. Особа, яка об’являє, повідомляє що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 610.