Про УКРЛІТ.ORG

німб

НІМБ, а, ч.

1. Сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості. Дід Дунай підходить до покуття.. і задмухує голубий вогник лампадки. Зразу в темряві гаснуть очі ікон, зникають оповиті масними олійними німбами святі (Стельмах, І, 1962, 244); // Круг, який світиться навколо чого-небудь. Світло од груби золотить протилежну стіну, і круг Стасикової голови сіяє німб (Коцюб., II, 1955, 254); Прозорий і примарний німб сонячної корони раптом розірвався (Тулуб, Людолови, II, 1957, 467); * У порівн. Суцільне віяло заграви сяяло, як дивний німб (Коп., Вибр., 1948, 24); Сіра, старенька стріха [хати] .. освітилася і сяяла німбом (Ряб., Жайворонки, 1957, 62).

2. перен. Атмосфера слави, пошани, успіхів і т. ін., що оточує кого-небудь. Той німб, той ореол, яким вінчали учителя, як святого мученика (до того, вінчали лицемірно), мене обурював і ображав (Вас., IV, 1960, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 424.

вгору