НУРТИНА́, и́, ж. Те саме, що вир 1. Сидить над берегом рибалонька, пильнує, Чи плавле стиха поплавок, Чи в вирві крутиться, чи в нуртині нуртує (П. Куліш, Вибр., 1969, 385).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 456.