НУМЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Ставити на чому-небудь номери в послідовному порядку. Пишу тобі, як бачиш, щодня, хоч потрохи. Листи нумерую, щоб ти знала, чи не пропав який лист (Коцюб., III, 1956, 143); Кожне пташине яєчко загортали у вату.., нумерували і записували в каталог (Тулуб, В степу.., 1964, 403).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 455.