НУЛЬО́ВКА, НУЛІ́ВКА, и, ж., розм.

1. буд. Те саме, що нульови́й цикл (див. нульови́й). Приїде до необжитого місця спеціальний загін, вибере порівняно невеликий майданчик і почне, як висловлюються будівельники, з нульовки: закладе фундаменти, прокладе інженерні мережі (Наука.., 9, 1964, 34).

2. Борошно найдрібнішого помелу. Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язик, забиває горло.. Крупчатка, справжня крупчатка… Не інакше, як нульовка (Донч., III, 1956, 10).

3. Машинка для стрижки, що зрізає волосся при самій поверхні шкіри. [Цар:] І хоч би вже Скарбуна не зачіпав [Назар], бо той нічого не забуває. Ой обстрижуть вони твого чорнявого, під нульовку обчикрижать (Зар., Антеї, 1961, 9); В дядька Олекси єдина на село "нулівка". Й під вечір.. дядько Олекса буде стригти "під драбинку" (Літ. Укр., 4.ІІІ 1969, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 455.