НУ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ну́кати. Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь… — Ну? — знову нукнув учитель (Мирний, IV, 1955, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 454.