НУДЬГА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Власт. нудьгареві. Тоня.. літає у вальсі… Партнером її — молодий вчитель фізкультури, в нього вигляд кислий, нудьгарський (Гончар, Тронка, 1963, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 452.