НУДНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи нудний. Хвилював ледве чутний нуднуватий запах нагрітої сонцем нафти, що долітав сюди з берега (Донч., II, 1956, 115); [Надія:] У вашій книзі командир вийшов дійсно схематичним, навіть сухим і нуднуватим (Корн., II, 1955, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 452.