НОТА́ТКИ, ток, мн. (одн. нота́тка, и, ж.). Короткі записи, помітки для пам’яті. Потім делегатам роздали передсмертні листи і нотатки Леніна, відомі в партії як ленінський заповіт (Руд., Остання шабля, 1959, 166); Пізнього вечора Тарас Волошко сидів над щоденником. Ще в армії привчився вести нотатки (Ткач, Плем’я.., 1961, 273); Т. Г. Шевченко завжди мав при собі робочий альбом для зарисовок та різних нотаток (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 53); // рідко. Невеличка стаття, замітка в газеті, журналі і т. ін. В тодішніх часописах ми найшли коротенькі нотатки про 10 вистав [театральних] (Фр., XVI, 1955, 235); В нотатці автор кпить з капели Кошиця (Еллан, II, 1958, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 447.