НОСА́Р, я́, ч. Невелика прісноводна риба ряду окунеподібних, що має видовжене тіло світло-жовтого забарвлення. У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів (Коп., Як вони.., 1961, 149); Знаменито варить [Тоська] потрійну юшку з носарів та пшоняну кашу з таранею (Смолич, Мир.. , 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 444.