НОРМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до нормува́льник. Старший його син Яків працює у нас у складальному, а його дружина Надія — нормувальниця в іншому цеху (Вітч., 2, 1956, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 443.