НОРМА́ЛЬ, і, ж., мат.

1. Пряма, перпендикулярна до дотичної прямої або площини, що проходить через точку дотику. Лінія в кожній своїй точці має, очевидно, безліч нормалей (Курс мат. анал., II, 1956, 105).

2. техн. Деталь установленого зразка. Спеціалізовані підприємства по виробництву верстатної арматури і чистих нормалей.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 443.