НОМЕНКЛАТУ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до номенклату́ра. Термінологічні (номенклатурні) словники.

2. Який належить до списку осіб, призначених чи затверджених вищими органами на яку-небудь посаду. Як виявилось, Кошубський.. потрапив на будову як номенклатурна одиниця (Дмит., Розлука, 1957, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 441.