НОЖІ́ВКА, и, ж. Невелика ручна пилка з однією ручкою. Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (Шиян, Вибр., 1947, 41); При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 50); // Пилка для різання металу. При електромонтажних роботах часом треба буває розрізати шматок заліза або жерсті. Це роблять ножівкою або ножицями для металу (Монтаж і ремонт.., 1956, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 440.