НОЖОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до ніж¹. Ножове виробництво; // Зробл. ножем. Старший брат мій поліг у бою, Батька турки схопили живим І ударом страшним ножовим Відтяли йому голову враз (Воронько, Драгі.., 1959, 108).

2. Який має форму ножа. Наступні розпушування грунту провадяться на глибину 6— 8 сантиметрів культиваторами з ножовими робочими органами (Колг. Укр., 2, 1962, 12); Ножові зуб’я.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 440.