НОВОПРИ́ДБАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що придбали. На бучному банкеті в новопридбаному замку Швенд познайомив доктора Гйотля з першими агентами своєї організації (Загреб., Європа 45, 1959, 203); Став [заробітчанин] пробувати на зуб новопридбану косу (Гончар, Таврія, 1952, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 436.