Про УКРЛІТ.ORG

новонароджений

НОВОНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Який недавно або тільки що народився (про людину, тварину). Була година Веселощів: у тій сім’ї Вітали друзі і свої Новонародженого сина (Рильський, II, 1956, 308); Новонароджених телят зважують і тримають в окремих клітках профілакторію 10 — 14 днів (Хлібороб Укр., 4, 1965, 15); * У порівн. Наші мандрівники почували себе тепер, мов новонароджені на світ (Козл., Мандрівники, 1946, 36); // у знач. ім. новонаро́джений, ного, ч.; новонаро́джена, ної, ж. Людина, яка недавно або тільки що народилася. Жінки оточили машину з усіх боків, поздоровляли молоду матір. Ставали на підніжки, щоб глянути на новонародженого (Головко, І, 1957, 424); Зморщивши буряково-червоне личко і нічого не підозрюючи про земні діла, солодко спала чистим сном немовляти новонароджена (Гончар, Тронка, 1963, 300).

2. перем. Те, що недавно виникло, утворилося. Широкі можливості для свого вільного розвитку дістали культури новонароджених соціалістичних націй (Іст. укр. літ., II, 1956, 7); Грицько Лисогорко ретельно виконував своє перше в житті громадське доручення, справно старостував у новонародженому хоровому гуртку (Речм., Весн. грози, 1961, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 435.

вгору