НОВОЗБУДО́ВАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що збудували. Не може очей відвести хлопець від новозбудованого красеня-корабля (Гончар, Тронка, 1963, 342); Вирує веснами життя, Турботами походів В новозбудованих містах, В цехах нових заводів (Ус., І сьогодні.., 1957, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 435.