НИ́НІШНІЙ, я, є.

1. Який існує, відбувається і т. ін. нині; стос. до сучасного періоду; сучасний. Комуністична робота на селі набуває в нинішню епоху першорядного значення (Ленін, 31, 1951, 176); Чим довше обдумував він своє нинішнє становище,.. тим більша образа і навіть злість закипали в його серці (Ряб., Жайворонки, 1957, 21); Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря — поблизу Матроської слобідки під Маріуполем, нинішнім містом Жданов (Смолич, VI, 1959, 11).

2. Те саме, що сього́днішній. Навіть нинішній день одсунувсь далеко, так далеко забіг, що видається [Маланці] давнім, давно забутим сном (Коцюб., II, 1955, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 414.