НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. — Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки… Бо хто її, нещасницю, згадає… (Гончар, Таврія, 1952, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 408.