НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. Який складається з невеликої кількості кого-, чого-небудь. Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (Фр., II, 1950, 306); Бердичів захищав один тільки батальйон Таращанського полку, йому допомагали нечисленні загони інших дивізій (Скл., Легенд. начдив, 1957, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 404.