НЕЧА́СТИЙ, а, е. Який буває, з’являється, зустрічається, приходить і т. ін. рідко. Вони поспішали спорожнілими вулицями і жадібно ловили кожне слово, яке долітало до них від нечастих перехожих (Смолич, Світанок.., 1953, 167); Нечасті листи; Нечасті дощі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 402.