НЕЦІЛО́ВАНИЙ, а, е, поет. Якого ніхто не цілував. І палають, ніби стиглі вишн, Владно підкоряючи собі, Губи неціловані і грішні, Очі божевільно голубі (Сим., Земне тяжіння, 1964, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 402.