НЕХЛЮ́ЙСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до нехлю́йство. — Від таких нехлюйських рук і озеро може всохнути, не тільки липки, — презирливо кинув Гордійко навздогін Замулі (Вол., Озеро.., 1959, 95); // Власт. нехлюєві; позначений нехлюйством. Силантьєв виступив на виробничій нараді проти Гусарова, виявивши його нехлюйське ставлення до механізмів на рефулері (Донч., II, 1956, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 401.