НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, а, е. Простий, нескладний, примітивний. Гречкун ішов глибокою траншеєю, поминаючи.. бокові ходи сполучень— всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 401.