НЕХА́ЯТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Ставитися до кого-, чого-небудь високомірно, без поваги, нехтувати кимсь, чимсь. Ой не страшні тому, браття, глибокії рани, Хто у бою свою почесть і життя забуває, .. Своєї коханої жінки.. звичаї.. нехає (Мирний, V, 1955, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 400.