Про УКРЛІТ.ORG

нетрудовий

НЕТРУДОВИ́Й, а́, е́.

1. Який не працює, не живе із своєї праці. Забезпечуючи зміцнення ще молодого радянського державного ладу, Конституція позбавляла виборчих прав нетрудові елементи (Іст. УРСР, II, 1957, 148); Поміщики та їх довірені, нетрудові орендарі повинні бути негайно виселені з їхніх колишніх маєтків та господарств (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 34).

2. Який створюється не власною працею, а використанням чужої. Нетрудовий прибуток.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 396.

вгору