НЕТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Якого не топили, не нагрівали (про піч, грубу і т. ін.). В хаті холод — піч нетоплена (Коцюб., І, 1955, 68); // У якому повітря нічим не нагрівається (про приміщення); холодний. Плаче жінка з діточками В нетопленій хаті (Шевч., II, 1963, 13); З роботи повертався [Мармура] пізно, коли протоплював плиту і грів чай, а частіше в нетопленій кімнаті лягав у холодну постіль (Чорн., Потік.., 1956, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 396.