НЕТЕ́САНИЙ, а, е.

1. Якого не тесали, не обробляли тесанням (про дерево, граніт і т. ін.). Важкий занадто хрест йому дістався, нетесаний, сирий та сукуватий (Л. Укр., І, 1951, 444); І під нетесаним гранітом Вони [партизани] лежать — сім’я одна, І сяють зорями над світом їх непогасні імена (Рильський, III, 1961, 44).

2. перен., розм. Некультурний, неосвічений, грубий. От шкода тільки, що сам командуючий сухуватий. Та що з нього візьмеш! Нетесаний, з солдатні вибився (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 81).

До́вбня нете́сана, лайл. — про відсталу, некультурну, грубу людину. Почув [Захар], як Харитон Павлович нарешті гримнув, стримуючи голос і гнів: — Та замовкни ти, довбне нетесана! (Ле, Право.., 1957, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 395.