НЕСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до нестійки́й. Теоретична фізика показала, що елементи з номерами більшими, ніж 137, існувати не можуть: їх атоми через нестійкість ядер миттю руйнуватимуться (Наука.., 8, 1963, 28); Клявся [Паламарчик], що виявив хвилинну слабість, яка призвела до класової нестійкості, і просив комуністів врахувати його минулі революційні заслуги (Речм., Весн. грози, 1961, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 391.