НЕСТЕ́РПНО. Присл. до несте́рпний. Нестерпно довго тягнулись хвилини чекання (Цюпа, Назустріч.., 1958, 232); Антоніна Никонівна доповіла, що Кабанець на уроці поводив себе нестерпно (Збан., Малин. дзвін, 1958, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 389.