НЕСТЕРПИ́МИЙ, а, е. Те саме, що несте́рпний. Ух! як погано було вранці. Немов сови ночували у моїй голові і од їх нестерпимого стану болить вона уся (Мирний, V, 1955, 333); Перемагаючи нестерпимі болі,.. почала [Лія] підводиться з ліжка (Вас., II, 1959, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 389.