НЕСПІ́ШНО. Присл. до неспі́шний. Пройшовся [Малахов] по кімнаті, неспішно ступаючи міцними ногами у м’яких хромових чоботях (Собко, Справа.., 1959, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 386.