НЕСПИ́ННО. Присл. до неспи́нний. Кінь полетів кар’єром. Так — кар’єром — він біг неспинно (Смолич, Світанок.., 1953, 577); Безстрашно і неспинно ти [пілот] скеровуєш нічні свої польоти… (Голов., З листів… 1940, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 386.